- насторожитися
- [насторожи/тиес'а]
-роужу/с'а, -жи/с':а, -жи/ц':а, -жиемо/с'а, -жиете/с'а, -жа/ц':а; нак. -жи/с'а, -роуж'і/ц':а
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
насторожитися — див. насторожуватися … Український тлумачний словник
насторожитися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
сполохатися — аюся, аєшся і сполоши/тися, лошу/ся, ло/шишся, док. Відчувши страх, переляк, насторожитися, занепокоїтися. || Налякавшись, насторожитися, почати метушню або й зовсім залишити своє місце … Український тлумачний словник
наполохати — аю, аєш, док., перех. Викликати страх, переляк; налякати, настрашити. || Викликати неспокій, тривогу, побоювання і т. ін. || Налякавши, примусити кого небудь насторожитися або й зовсім залишити своє місце … Український тлумачний словник
наполохатися — аюся, аєшся, док. Відчувши страх, насторожитися, занепокоїтися … Український тлумачний словник
напружуватися — напружитися 1) (про тіло, м язи тощо під впливом фізичних зусиль ставати пружним, тугим), напинатися, напнутися, нап ястися, натягатися, натягуватися, натягтися, натягнутися; пружинити(ся) (напружуватися і розслаблюватися, часто ритмічно) 2)… … Словник синонімів української мови
насторожувати — жую, жуєш, (насторожити, рожу), (насторожитися, рожуся), Пр. Викликати напружену увагу, зосередетність, занепокоєння, тривогу. Гуси насторожилися і заґевґали на чуджого … Словник лемківскої говірки